| јль апоне | "ўасливчик" Ћучано | ћайЇр Ћанск≥ | ||
¬и хоч раз купували побутову техн≥ку за неймов≥рно низькою ц≥ною, усв≥домлюючи в глибин≥ душ≥, що вона крадена? ј њли п≥цу в найближч≥й п≥цер≥њ? „и, можливо, грали в п≥нбол у найближчому бар≥? якщо хоч на одне питанн¤ ви в≥дпов≥ли ДтакФ, то, можливо, ви мали справу з маф≥Їю. ƒжеймс ћен≥он Д нига про маф≥юФ як усе починалос¤ ѕрот¤гом ус≥Їњ ≥стор≥њ —ицил≥ю пост≥йно захоплювали. ор≥нне населенн¤ острова маЇ назву сикули, вважаЇтьс¤, що вони переселилис¤ сюди з п≥вдн¤ ≤тал≥њ. —талос¤ це в до≥сторичн≥ часи, задовго до того, ¤к л≥тописи стали вир≥зьблювати на камен≥ чи писати на пап≥русах. “ому коли точно вони переселилис¤ на остр≥в, ми не знаЇмо. « тих час≥в сикули стали залежними в≥д каприз≥в завойовник≥в. ѕершими на —ицил≥ю зав≥тали греки ≥ ф≥н≥к≥йц≥, чиЇ перебуванн¤ на остров≥ протривало з 734 р. до н. е. ƒо 570 р. до н. е. ѕот≥м на остр≥в прибули арфаген≥ ≥ почали в≥йну з греками. Ѕоњ з≥ зм≥нним усп≥хом велис¤ к≥лька дес¤тил≥ть. ќстр≥в —ицил≥¤ вв≥йшов у ≥стор≥ю не лише завд¤ки народженню маф≥њ. ‘ренк —инатра, јль ѕач≥но, –оберт де Ќ≥ро, бейсбол≥ст ƒжо ƒ≥ ћадж≥ о ≥ колишн≥й мер Ќью-…орка –удольф ƒжул≥ан≥ Ц вс≥ вони можуть похвалитис¤ сицил≥йським кор≥нн¤м.
” 210 р. до н. е. на остр≥в прийшли ≥ перемогли карфаген¤н могутн≥ римл¤ни. –имське володарюванн¤ стало найдовшим в ≥стор≥њ острова, воно тривало к≥лька стол≥ть ≥ завершилос¤ лише з розпадом –имськоњ ≥мпер≥њ. ” 440 р. н. е. —ицил≥¤ перейшла до рук варварського племен≥ вандал≥в, ¤к≥ не обмежувалис¤ тим, що бруднили ст≥ни своњми малюнками. «авойовники розправилис¤ з одн≥Їю половиною остр≥вТ¤н ≥ закабалили ≥ншу.
«годом настала черга ¬≥зант≥йськоњ ≥мпер≥њ. ј в 827 р. на остр≥в напали сарацини Ц араби, ¤к≥ належали до ще молодого ≥сламу.
” 1091 р., по зак≥нченню тридц¤тил≥тньоњ в≥йни норманам удалос¤ вигнати араб≥в з острова. —тол≥тт¤ по тому, в 1194 р. островом на де¤кий час заволод≥ла династ≥¤ Ўтауфен≥в, ¤ка керувала —в¤щенною –имською ≥мпер≥Їю. ” час п≥знього —ередньов≥чч¤ ≥ ¬≥дродженн¤ пануванн¤ на —ицил≥њ к≥лька раз≥в передавалос¤ з рук в руки м≥ж ≥спанц¤ми ≥ французами.
ј кор≥нним сицил≥йц¤м, ¤к≥ прийшли на остр≥в ще за сивоњ давнини, так ≥ не вдалос¤ вз¤ти владу над ним у своњ руки: захоплювач≥ приходили один за одним. “ис¤чол≥тн≥й досв≥д зробив людей замкнутими ≥ п≥дозр≥лими. ” так≥й атмосфер≥ зародилис¤ ≥ стали процв≥тати таЇмн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ п≥зн≥ше перетворилис¤ в маф≥ю.
оли на —ицил≥њ зТ¤вилас¤ маф≥¤, вона перебувала п≥д контролем француз≥в. ѕригн≥чен≥ народи дуже часто створюють таЇмн≥ орган≥зац≥њ. ор≥нн≥ сицил≥йц≥ збиралис¤ в групи, щоб обговорити своЇ становище ≥ методи боротьби з завойовниками. «а будь-¤коњ диктатури не ≥снуЇ свободи права на збори, а порушник≥в оч≥куЇ важка кара чи нав≥ть г≥рше. ¬ Їдност≥ сила. ≤ завойовники це чудово розум≥ють ≥ тому вони заборон¤ють захопленим люд¤м збиратис¤ за своњм бажанн¤м, бо¤чись втратити за ними контроль. ќднак тим усе ж удавалос¤ влаштовувати таЇмн≥ нелегальн≥ збори.
«а одн≥Їю з теор≥й слово Дмаф≥¤Ф виникло ¤к скороченн¤ в≥д бойового кличу сицил≥йських повстанц≥в УMorte alla Francia Italia anelia!Ф, що перекладаЇтьс¤ ¤к Д≤тал≥¤ чекаЇ смерт≥ француз≥вФ. як видно, перш≥ букви цього кличу саме ≥ створюють слово Дмаф≥¤Ф.«а ≥ншою теор≥Їю, слово Дмаф≥¤Ф Ц це пере≥накшене арабське слово, ¤ке означаЇ ДпритулокФ. ѕ≥д час бурхливих под≥й на —ицил≥њ, повстанц≥ ховалис¤ в≥д завойовник≥в у горах. Ќаприклад, коли остр≥в захопили сарацини, багато сицил≥йц≥в оразу ж утекли в гори, щоб зв≥дти зд≥йснювати наб≥ги на агресор≥в.
“аЇмн≥ товариства, орган≥зован≥ дл¤ боротьби з захоплювачами, боролис¤ також ≥ проти п≥рат≥в, розб≥йник≥в ≥ злочинц≥в вс≥х мастей, ¤к≥ не давали спок≥йно жити сел¤нам. ≤ найсм≥лив≥шим членам цих громад удалос¤ стати справжн≥ми захисниками простих людей, на кшталт «орро чи –об≥н √уда, ¤к≥ боролис¤ проти французьких поневолювач≥в.
ƒо початку XVIII ст. маф≥¤ почала вимагати грош≥ в людей, ¤ких колись захищала. —ел¤ни отримували вв≥члив≥ листи з Дпроханн¤мФ заплатити за покровительство. якщо отримувач в≥дмовл¤вс¤ платити, його чекала помста. Ѕудинки непок≥рних п≥дпалювали або валили. –одич≥в Днеплатник≥вФ викрадали ≥ тримали в заручниках. ≤нод≥ заручник≥в могли нав≥ть убити. Ћюди жили в пост≥йному страху, що п≥д двер≥ п≥дсунуть чергового листа.
“им часом сицил≥йська маф≥¤ все б≥льше зм≥цнювала св≥й вплив, престиж ≥ авторитет у вс≥х сферах житт¤ острова, потрапивши нав≥ть у вищ≥ пол≥тичн≥ кола. ¬ 1876 р. маф≥озний ватажок дон –афаеле ѕал≥ццоло був обраний членом сицил≥йського парламенту, п≥сл¤ чого в≥н добивс¤, щоб на посади премТЇр-м≥н≥стра ≥ голови нацбанку призначали в≥рних йому людей. “аке зрощенн¤ маф≥њ ≥ пол≥тики на —ицил≥њ перетворилос¤ в пост≥йну традиц≥ю.
ћаф≥озний ритуал, п≥д назвою ДќмертаФ, виник на —ицил≥њ. ÷е слово перекладаЇтьс¤ ¤к Двступ у зр≥л≥стьФ, однак з часом ритуал став синон≥мом Доб≥тниц≥ мовчанн¤Ф. ќбр¤д посв¤ченн¤ чолов≥ка ≥снував у р≥зних культурах з найдавн≥ших час≥в. ћаф≥¤ теж ур≥зноман≥тнила свою д≥¤льн≥сть ритуальними церемон≥¤ми дл¤ того, щоб створити в ≥нших людей ≥люз≥ю аристократичного походженн¤ орган≥зац≥њ. ÷≥ ритуали Ї сум≥шшю римсько-католицьких, масонських ≥ споконв≥чних сицил≥йських обр¤д≥в.
«а традиц≥Їю опертою стали називати обр¤д посв¤ченн¤ молодих хлопц≥в у члени маф≥њ. ¬ сучасному злочинному св≥т≥ омерта Ц це коли з≥ звичайноњ людини Дробл¤тьФ маф≥оз≥, допускаючи його до таЇмних справ с≥мТњ. ƒл¤ того, щоб вступити в маф≥озну с≥мТю, вимагаЇтьс¤ вбити кого-небудь чи хоча б бути сп≥вучасником вбивства. ≤ншими словами, новачков≥ не обовТ¤зково натискати на курок самому. одекс чест≥ нин≥шньоњ маф≥њ базуЇтьс¤ на звича¤х —тарого —в≥ту ≥ морал≥ середньов≥чноњ —ицил≥њ. р≥м кл¤тви омерта, новачок повинен покл¤стис¤ у повн≥й в≥рност≥ дону. ÷¤ кл¤тва в≥дбуваЇтьс¤ у давн≥х корол≥вських традиц≥¤х Ц вважалос¤, що влада королю дана Ѕогом.
” 1860-≥ роки з ≤тал≥њ ≥ —ицил≥њ почалас¤ масова ем≥грац≥¤ до —Ўј, а до 1890-го року пот≥к ем≥грант≥в зр≥с ще б≥льше. ѕ≥д час першоњ хвил≥ ем≥грац≥њ багато ≥тал≥йц≥в ≥ сицил≥йц≥в облаштувалис¤ в Ќовому ќрлеан≥, штат Ћуњз≥ана. ” цьому п≥вн≥чному м≥ст≥ ≥ зТ¤вилис¤ перш≥ визнан≥ маф≥оз≥ з ≤тал≥њ. Ѕагато людей повТ¤зують маф≥ю з м≥стами сходу —Ўј Ц Ќью-…орком, Ѕостоном, проте народилас¤ вона в Ќовому ќрлеан≥.
¬≥др¤дивши посланц≥в у Ќовий —в≥т, сицил≥йська маф≥¤ залишилас¤ могутньою силою ≥ в себе на Ѕатьк≥вщин≥. ¬ цей час сицил≥йськ≥ й американськ≥ с≥мТњ утворювали сп≥лки ≥ сп≥льно вели справи. ћолодш≥ американськ≥ маф≥оз≥, в≥дом≥ ¤к Дмолод≥ туркиФ, влаштували сер≥ю кривавих розб≥рок за вплив з≥ старою гвард≥Їю, ¤ку вони з презирством називали Двусатими ѕ≥терамиФ. Ќа сленгу це в≥д початку означало Дзашкарубл≥ старц≥, ¤к≥ в≥дмовл¤ютьс¤ прийн¤ти нов≥ пор¤дки п≥дп≥льного св≥туФ.
Ѕен≥то ћуссол≥н≥ був фашистським вождем в ≤тал≥њ з 1922 р. ≥ до вбивства у к≥нц≥ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. ¬важалос¤, що тотал≥тарний диктатор та орган≥зована злочинн≥сть Ц реч≥ непоЇднанн≥.
ѕ≥д час в≥йськового параду в одному з м≥ст —ицил≥њ, влаштованому за наказом ћуссол≥н≥, м≥сцевий дон, ¤кий вважав, що дуче не вартий поваги, заборонив м≥щанам виходити з≥ своњх дом≥вок ≥ брати участь у парад≥. Ѕ≥льше того, в≥н ще наказав дек≥льком голодранц¤м пов≥льним кроком вийти на площу ≥ вислухати гучн≥ тиради войовничого диктатора. ≤ це лише один-Їдиний приклад того презирства, що маф≥¤ в≥дчуваЇ щодо властей. ”пертий ћуссол≥н≥ оскажен≥в ≥ почав жорстоке пересл≥дуванн¤ маф≥оз≥. ƒо того часу, ¤к його стратили, багато дон≥в були мертв≥, а ≥нш≥ майже вс≥ сид≥ли за іратами. ” результат≥ вийшло так, що завд¤ки допомоз≥ д¤дька —ема останньою дуже усп≥шно см≥¤лас¤ маф≥¤.
јле ћуссол≥н≥ н≥коли не вдавалос¤ викор≥нити сицил≥йську маф≥ю. …ого аль¤нс з √≥тлером кинув ≤тал≥ю в пекло ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. ” боротьб≥ м≥ж диктатором ≥ маф≥Їю на б≥к маф≥њ стали американц≥. —ицил≥йськ≥ маф≥оз≥ шпигували дл¤ американц≥в п≥д час окупац≥њ —ицил≥њ союзниками, за що т≥, визволивши остр≥в в≥д фашист≥в, дозволили донам пос≥сти вищ≥ м≥сц¤ в кер≥вництв≥.
ќдним ≥з таких бандит≥в, ¤к≥ нажилис¤ на д≥¤х союзник≥в, був алогеро ¬≥сцин≥. јмериканц≥ призначили його мером свого р≥дного м≥ста. –азом ≥з ним управл≥нськ≥ посади отримали й багато ≥нших маф≥оз≥, завд¤ки своњй знаменитост≥ та незаперечному авторитету. ’оч насправд≥ це був швидше страх, н≥ж авторитет. ћ≥сцев≥ жител≥ знали про њхн≥ звТ¤зки з маф≥Їю ≥ нав≥ть не намагалис¤ њм заперечити. ” к≥нц≥ к≥нц≥в ¬≥сцин≥ вдалос¤ стати Дбосом ус≥х бос≥вФ сицил≥йськоњ маф≥њ. ј в п≥сл¤воЇнн≥ роки приклад сицил≥йц≥в унасл≥дували й ≥нш≥ маф≥озн≥ угрупованн¤. ¬они отримали небачену доти владу ≥ тримали остр≥в мертвою хваткою.
ѕ≥сл¤ смерт≥ ¬≥сцин≥ у 1954 р. з маф≥Їю в≥дбулас¤ метаморфоза. анули в Ћету претенз≥њ на честь, пор¤дн≥сть, обовТ¤зков≥ в —тарому —в≥т≥. ћаф≥оз≥ нового покол≥нн¤ стали називати себе ДгангстерамиФ. —ицил≥йськ≥ ж маф≥оз≥ з презирством дивилис¤ на цих низькопробних бандит≥в, на њхн≥ груб≥ манери ≥ поверхову тактику. —аме в 1950-≥ роки американська маф≥¤ опустилас¤ до р≥вн¤ ДгангстеризмуФ.
“им не менш у к≥нц≥ 1950-х настало примиренн¤ ≥ дружн≥ стосунки м≥ж сицил≥йськими маф≥оз≥ й американськими побратимами були в≥дновлен≥. ўасливчик Ћучано ви¤вивс¤ тою людиною, що прот¤гнула оливкову г≥лку миру, в результат≥ чого Д ом≥тетФ американськоњ маф≥њ (орган≥зац≥¤, що складаЇтьс¤ з глав найб≥льших с≥мей) ≥ сицил≥йськ≥ Д уполаФ спр¤мували сп≥льн≥ зусилл¤ на торг≥влю наркотиками, незважаючи на те, що обидв≥ сторони за¤вили, що вони жалкують про те, що њм довелос¤ зайн¤тис¤ наркоб≥знесом. ’оча було б дивно, ¤кби так≥ винах≥длив≥ люди випустили таку можлив≥сть. Ќаркотиками вже займалис¤ ≥нш≥ крим≥нальн≥ угрупованн¤, а маф≥¤ просто хот≥ла отримати свою частку.
—л≥д п≥дкреслити, що сицил≥йськ≥ маф≥оз≥ були кровожерлив≥шими за своњх американських колег, особливо коли йшлос¤ про всановлених пор¤дк≥в. ¬они зд≥йснювали набагато б≥льше вбивств (включно з замахами на пол≥тик≥в, судд≥в, пол≥ц≥ант≥в) ≥ мали б≥льше звТ¤зк≥в у пол≥тичн≥й сфер≥. Ѕ≥знес, пол≥тика ≥ нав≥ть католицька церква ¤вл¤ли собою на —ицил≥њ Їдине ц≥ле ≥ мали сп≥льн≥ ≥нтереси. ќдного раз≥ арх≥Їпископ ѕалермський видав документ, у ¤кому було написано, що, мовл¤в, маф≥њ ¤к орган≥зованого злочинного угрупованн¤ н≥коли ≥ не ≥снувало. ћи, зв≥сно, знаЇмо, що це неправда, ≥ багато людей не пов≥рили його за¤в≥. ÷е зайвий раз п≥дтверджуЇ, наск≥льки глибоко маф≥¤ пустила кор≥нн¤ в сицил≥йськ≥й культур≥.
јмериканська маф≥¤, на в≥дм≥ну в≥д сицил≥йськоњ, не Ї нев≥дТЇмною частиною повс¤кденного житт¤, але ц¤ п≥дп≥льна ≥мпер≥¤ маЇ на простих американц≥в такий вплив, про ¤кий вони нав≥ть не здогадуютьс¤.
| |||
|
|
