” Ќовий —в≥т маф≥¤ зав≥тала разом ≥з м≥льйонними натовпами ем≥грант≥в, ¤к≥ мр≥¤ли в≥льно дихнути. ўоправда, њхн≥м ватажкам св≥жого пов≥тр¤ було мало. ” них була сво¤ "американська мр≥¤", ≥ вони зайн¤лис¤ п≥дприЇмництвом у вс≥х великих м≥стах. «лочинн≥сть ≥снувала у вс≥х етн≥чних групах, але ¤ на цьому сайт≥ вир≥шив зосередитис¤ на маф≥оз≥-≥тал≥йц¤х та де¤ких маф≥оз≥-Ївре¤х, ¤к≥ заклали фундамент "с≥м"¤м", ¤к≥ пот≥м стали такими потужними крим≥нальними синдикатами. ѓхн≥ с≥мейн≥ ц≥нност≥ разюче в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ц≥нностей, прийн¤тих у стар≥й добр≥й јмериц≥.

«адовго до "золотого в≥ку" јль  апоне, чиказькоњ банди ≥ витонченого ƒжона √отт≥ маф≥¤ стала такою ж нев≥д"Їмною прикметою јмерики, ¤к бейсбол. ≤ зараз часто трапл¤ютьс¤ люди, схильн≥ ≥деал≥зовувати іаністер≥в, вважаючи њх лицар¤ми наших дн≥в, на кшталт ковбоњв ƒикого «аходу. —л≥д зазначити, що Ѕ≥лл≥  ≥д був жорстоким убивцею, Ѕонн≥ й  лайд зовс≥м не були схож≥ на актор≥в ”оррена Ѕ≥тт≥ ≥ ‘ей ƒанауей, ¤к≥ њх згодом з≥грали. ј с≥м"¤  орлеоне у книжках ћар≥о ѕ"ёзо б≥льше схожа на ћакбета й  орол¤ Ћ≥ра, н≥ж на себе саму.

Ќасправд≥ маф≥¤ - це бездушн≥ злод≥њ, ¤к≥ шукали й шукають легкоњ наживи, њх мало хвилюЇ, що при цьому хтось постраждаЇ. ¬они вважають себе зразковими батьками с≥мей, але при цьому дозвол¤ють соб≥ зраджувати своњх дружин. ¬они не пропускають нед≥льних служб у церквах, але дуже часто вдаютьс¤ до вбивств ≥ насилл¤ ¤к до засобу вир≥шенн¤ своњх проблем. “ак, у "стар≥ добр≥ часи" у них ≥снував кодекс чест≥. •аністери не рухали ж≥нок ≥ д≥тей, хоча довол≥ часто сицил≥йська маф≥¤ чинила так само, ¤к ≥ колумб≥йськ≥ наркоторг≥вц≥, - себто вир≥зала вс≥ с≥м"њ.

≤стор≥¤ маф≥њ - це ц≥кава казка з ¤скравими персонажами ≥ не менш ¤скравими пр≥звиськами. ѕочинаючи з п≥дп≥льних бар≥в ≥ нелегального алькоголю у 1920-т≥ ≥ витонченого ƒжона √отт≥ у 1980-т≥ й 1990-т≥, ≥стор≥¤ маф≥њ - це ≥стор≥¤ —Ўј. ™ ≥нь, ≥ Ї ¤нь. ™ ¤скраве денне св≥тло, а Ї й н≥чна непрогл¤дна тьма. ћаф≥¤ ¤вл¤Ї собою зворотний б≥к "американськоњ мр≥њ". Ћюдей завжди заворожують образи злод≥њв, в≥д шексп≥р≥вського –≥чарда ≤≤≤ до в≥чно блазенського ƒжокера, ¤кого н≥коли не може подолати Ѕетмен. ÷¤ маленька особлив≥сть людського характеру ≥ робить маф≥ю ц≥кавим соц≥окультурним ¤вищем.

 оротка ≥стор≥¤ злочин≥в

як т≥льки з"¤вилис¤ перш≥ сп≥льноти, у них стали зароджуватис¤ таЇмн≥ орган≥зац≥њ, в ¤ких був на¤вним злочинний елемент, ¤кий вважав, що красти у працелюбних побратим≥в набагато виг≥дн≥ше, н≥ж самому заробл¤ти соб≥ на житт¤. ” давн≥ш≥ часи найпоширен≥шим типом злочинц¤ були розб≥йники. ћандр≥вн≥ зграњ граб≥жник≥в наводили жах на мешканц≥в будь-¤коњ крањни. —туп≥нь орган≥зованост≥ у таких групах був досить низьким.

÷≥л≥ розб≥йник≥в були ц≥лком прозањчними. «д≥йснити напад на незахищене м≥сто чи село, зівалтувати чи пограбувати - ось ≥ все. ” них не було системи правил, ¤коњ сл≥д було дотримуватис¤, та й самого пон¤тт¤ чест≥ тод≥ не ≥снувало. «ал¤куванн¤ ≥ покора були Їдиними методами, до ¤ких удавалис¤ ватажки. ¬они прагнули того, щоб ≥нш≥ члени банди в≥дчували пост≥йний страх ≥ незаперечно слухалис¤ ватажка. “аким чином, йому вдавалос¤ збер≥гати л≥дерство. ѕри влад≥ можна було залишатис¤ лише завд¤ки зал¤куванн¤м ≥ погрозам розправи чи вбивства. ѕевна р≥ч, люди в таких сп≥льнотах пост≥йно бо¤лис¤ за своЇ житт¤.

 ому розб≥йник...

 олись давно люди придумали присл≥в"¤: "кому розб≥йник, а кому захисник". Ќе Ї таЇмницею, що за дек≥лька тис¤чол≥ть при влад≥ зм≥нилос¤ чимало тиран≥в ≥ народ неодноразово брав зброю ≥ йшов в≥йною на своњх пригн≥чувач≥в. Ћегенди про –об≥н √уда, к≥ностр≥чка ≥ теле пригоди «орро н≥коли не припин¤ть хвилювати серц¤ людей. ÷е архетипи героњв-борц≥в проти соц≥альноњ нер≥вност≥.

•аністери часто намагалис¤ вз¤ти на озброЇнн¤ цю народну мудр≥сть, щоб отримати повагу в народних очах. —ицил≥йська маф≥¤ з самого початку була купкою об≥рваних борц≥в за свободу, ¤к≥ ховалис¤ в кам"¤нистих горах ≥ р≥дко покидали св≥й притулок, щоб в≥дбити атаку чергових завойовник≥в, ¤ких за довгу ≥стор≥ю острова було чимало. јль  апоне прагнув справити враженн¤ бунтар¤-сам≥тника, ¤кий даруЇ люд¤м рад≥сть, в≥д≥брану деспотичним ур¤дом (спорожнити чарку п≥д час д≥њ сухого закону). ¬≥н вважав, що просто даЇ люд¤м те, чого њм не вистачаЇ.

ѕроте злочинц¤ми й борц¤ми за свободу Ї величезна р≥зниц¤. „лени крим≥нальних угруповань не знають, що таке альтруњзм, ≥ вони р≥дко бажають добра тим, хто довкола них. ÷≥ люди не мають нам≥ру заробл¤ти майно ≥ грош≥. ¬они хочуть усього ≥ задарма, ≥ без вагань застосовують насилл¤ дл¤ дос¤гненн¤ ус≥х своњх ц≥лей.

–анн¤ орган≥зована злочинн≥сть

ћабуть, найперше злочинне угрупованн¤ виникло у  итањ. ≤ нин≥шн≥ незаконн≥ формуванн¤ поход¤ть в≥д нењ. √овор¤чи про походженн¤ ц≥Їњ банди, зазвичай розпов≥дають ц≥каву легенду, ¤ка маЇ мало сп≥льного з реальною ≥стор≥Їю.

“р≥ади

Ќай≥мов≥рн≥ша верс≥¤ походженн¤ злочинних груп, ¤к≥ п≥зн≥ше отримали назву "тр≥ади", розпов≥даЇ нам про монах≥в ≥з храму Ўаол≥нь, ¤к≥ практикували медитац≥ю та сх≥дн≥ бойов≥ мистецтва кун-фу.  оли на крањну напали варварськ≥ племена, монахи покинули св¤тилище храму, щоб з≥йтис¤ з розб≥йниками в битв≥. ¬они перемогли граб≥жник≥в голими руками ≥ змусили њх т≥кати. ≤мператор запропонував монахам величезну нагороду, але вони, скромн≥ й смиренн≥ хлопц≥, в≥дмовилис¤ прийн¤ти њњ й повернулис¤ до тихого ≥ спогл¤дального ≥снуванн¤ у своЇму монастир≥. ѕроте радники переконали ≥мператора в тому, що ц≥ люди колись можуть стати дл¤ нього загрозою, що вони, мовл¤в, мають силу, достатню дл¤ того, щоб скинути його з трону. ≤ тод≥ ≥мператор з≥ своЇю свитою, буц≥мто ≥з вд¤чн≥стю за допомогу прињхав на бенкет до монастир¤. «а його наказом у рисове вино була п≥дсипана сильна алкогольна речовина, п≥сл¤ чого п"¤них монах≥в повбивали, скориставшись њхньою беззахисн≥стю. ѕот≥м ц≥ нег≥дники п≥дпалили все село. ѕроте п"¤тьом монахам удалос¤ вр¤туватис¤, ≥ вони в≥дправилис¤ мандрувати крањною, потрактувавши те, що сталос¤ ¤к божий знак, ¤кий в≥дправив њх битис¤ за правду, справедлив≥сть ≥свободу. ¬они назвали себе "Ѕратством Ќеба ≥ «емл≥" ≥ обрали своњм символом трикутник, поза¤к нов≥ вт≥ленн¤ душ≥ мали назву "тр≥ади". –≥зноман≥тн≥ китайськ≥ злочинн≥ угрупованн¤ розвивалис¤ по-р≥зному, однак найстар≥ш≥ з них полюбл¤ють розпов≥дати цю легенду ¤к ≥стор≥ю своЇњ по¤ви.

“ак чи ≥накше, б≥льш≥сть ≥сторик≥в вважаЇ, що ц¤ легенда т≥льки вигадка. Ќасправд≥ ж засновники тр≥ад, говор¤ть вони, - це бездомн≥ брод¤ги, ¤к≥ об"Їднувалис¤ у групи, щоб грабувати б≥дних сел¤н. ѕечальна ≥ в≥чна ≥стор≥¤.

«адушать, але не в об≥ймах

ѕрот¤гом дуже довгого часу, мабуть, дек≥лька тис¤ч рок≥в, на ≥нд≥йському п≥востров≥ хаз¤йнувала таЇмна злочинна секта, ¤ка називалас¤ душител¤ми (англ. - thuggees).

ѕерш≥ згадки про цю орган≥зац≥ю в≥днос¤ть до 14-го стол≥тт¤, але њњ справжн≥й в≥к набагато б≥льший. «азвичай душител≥ орудували на караванних шл¤хах, ¤кими у давн≥ часи перевозилис¤ товари. ÷≥ мандр≥вки зат¤гувалис¤ на довг≥ м≥с¤ц≥, караванн≥ шл¤хи нер≥дко прол¤гали через безлюдн≥ земл≥, ≥ мандр≥вники нер≥дко ставали жертвами мародер≥в та граб≥жник≥в.

ƒушител≥ втиралис¤ в дов≥ру до погонич≥в, видаючи себе за мандр≥вних торг≥вц≥в. ƒе¤кий час вони њхали разом ≥з групою ¤к звичайн≥ подорожн≥, а пот≥м, з настанн¤м ноч≥ зд≥йснювали ритуальне задушенн¤ своњх супутник≥в, закопували њхн≥ рештки й д≥лили здобич. —воњх жертв вони душили помаранчевими шарфами. ƒушител≥ поклон¤лис¤ багаторук≥й ≥нд≥йськ≥й богин≥  ал≥, ¤ка носила намисто з гол≥в убитих нею чолов≥к≥в.

≤ тут з"¤вл¤ютьс¤ англ≥йц≥...

” 17-му стол≥тт≥ британц≥ вторглис¤ в ≤нд≥ю, щоб заволод≥ти природними њњ багатствами, маючи нам≥р також вз¤ти п≥д контроль корисн≥ копалини й очолити ур¤д крањни. —еред тих, хто прињхав, знайшлас¤ людина, ¤ка всерйоз зац≥кавилас¤ душител¤ми.

¬≥ль¤м √енр≥ —л≥ман прињхав до ≤нд≥њ солдатом. «ац≥кавившись легендами про таЇмничий клан розб≥йник≥в ≥ вбивць, в≥н прагнув д≥знатис¤ про ник ¤комога б≥льше. Ѕританц≥ спочатку не в≥рили, що цей клан насправд≥ ≥снуЇ, але —л≥ман, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших, не лише пов≥рив, але ≥ зробив визволенн¤ мешканц≥в ≤нд≥њ в≥д гн≥ту душител≥в справою всього свого житт¤.

„ерез де¤кий час ¬≥ль¤м —л≥ман став суддею й отримав посаду головного уповноваженого у боротьб≥ з душител¤ми. «авд¤ки провденим ним досл≥дженн¤м численн≥ таЇмниц≥ касти припинили бути такими. ƒушител≥ багато чим схож≥ на маф≥ю. ≤ т≥, й ≥нш≥ зд≥йснювали крим≥нальн≥ злочини ≥ жорсток≥ вбивства, створюючи при цьому м≥ф про власну шл¤хетн≥сть. ≤ в тих, ≥ в ≥нших ≥снувала продумана п≥дп≥льна орган≥зац≥¤, ¤ка наводила страх на простих громад¤н. як ≥ у випадку з маф≥Їю, м≥сцев≥ мешканц≥ знали про ≥снуванн¤ клану вбивць, але збер≥гали мовчанн¤ п≥д страхом розправи. “ак тривало до тих час≥в, аж поки британська пол≥ц≥¤ не почала арештовувати душител≥в. ƒе¤к≥ члени секти стали "щурами" ≥ стали доносити власт¤м, називаючи ≥мена сп≥льник≥в ≥ видаючи таЇмниц≥ клану. ќднак чинили вони так не дл¤ того, щоб уникнути покаранн¤. ƒушител≥ в≥рили в те, що ¤кщо тебе зловили, то така вол¤ Ѕожа.

” душител≥в також ≥снувала спец≥альна кодована мова. –≥зн≥ крим≥нальн≥ групи нер≥дко розробл¤ли св≥й власний жаргон, ¤кий вир≥зн¤вс¤ виразн≥стю й ¤скрав≥стю. ўоб д≥знатис¤ детальн≥ше про мову маф≥њ, заходьте сюди. —л≥ман вивчив мову душител≥в, склав ≥ видав словник њхнього сленгу.

 ≥нець к≥нцем душител≥в ус≥х виловили ≥ вони постали перед судом. ¬они зникли ¤к крим≥нальне угрупованн¤. Ќайв≥дом≥шою працею про душител≥в Ї ф≥льм 1939 року, ¤кий давно став класикою, - "√унга ƒ≥н". ” ньому вони зображен≥ ¤к божев≥льн≥ кривав≥ фанатики, чињ духовн≥ наставники б"ють своњх посл≥довник≥в батогами до несамовитост≥, бурмочучи при цьому "вбивай заради богин≥  ал≥, вбивай заради любов≥ до вбивства".

Ѕорц≥ ≥з злом у давнину

—усп≥льство завжди робило все, щоб загнуздати злочинн≥сть. ” давн≥ часи з тими, хто порушуЇ закон, розправл¤лис¤ без будь-¤кого жалю. Ћюди здавна намагалис¤ ввести систему заборон ≥ зробити сп≥льноту хоч трохи цив≥л≥зованою. ѕрикладом того може слугувати зв≥д закон≥в ’аммурап≥, куди входили 282 "правила", ¤к≥ д≥¤ли на територ≥њ всього царства ’аммурап≥. ÷е була перш≥ спроба створити Їдиний кодекс, ¤ким по¤снювалос¤ люд¤м, що дозволено, а що - н≥. ƒл¤ свого часу ц¤ зб≥рка правил була дуже гуманною, хоча з≥ злочинц¤ми тод≥ не особливо церемонилис¤. Ћюди тод≥ не витрачали часу дарма, з"¤совуючи, чи правом≥рна смертна кара. “акий вирок ухвалювали за порушенн¤ дуже багатьох закон≥в.

ѕевно, 10 запов≥дей, даний Ѕогом ћойсею на гор≥ —инай - найв≥дом≥ша спроба навчити людей пристойност≥ й пор¤дност≥, адже 5000 рок≥в люди все ще залишалис¤ варварами. «араз 10 запов≥дей вважаютьс¤ простими правилами, ¤к треба жити, але тод≥ вони зд≥йснили справжн≥й переворот. «апов≥д≥ - це правила дл¤ кожноњ людини зокрема, а не дл¤ всього людства.

“ож ¤кщо п≥дсумувати,...

¬ сусп≥льств≥ завжди ≥снував крим≥нальний елемент, нав≥ть задовго до по¤ви оф≥ц≥йних закон≥в, ¤к≥ по¤снювали, що можна робити, а що - заборон¤Їтьс¤. —к≥льки ≥снуЇ людство, люди завжди об"Їднувалис¤ в групи, щоб утамувати пожадлив≥сть ≥ жагу до влади. «лочинц≥ у ƒавньому  итањ ≥ ƒавн≥й ≤нд≥њ знайшли, ¤к дос¤гти бажаного - за допомогою погроз, насилл¤ та вбивств.

ƒес¤ть запов≥дей Ѕожих ≥ зв≥д закон≥в ’аммурап≥ - найдавн≥ш≥ спроби приборкати аморальну природу людини, однак до викор≥ненн¤ злочинност≥ вони так ≥ не привели.  рим≥нальний елемент у сусп≥льств≥ та його групах ≥ п≥дгрупах ≥снував завжди ≥, швидше за все, н≥коли не зникне.


ѕерекладено ≥з книжки James Manion "Evetything About Mafia".






¬≥дкритий дл¤ ¬аших побажань. ѕиш≥ть у √ќ—“№ќ¬”. јбо в≥зьм≥ть участь у нашому ќѕ»“”¬јЌЌ≤