(Умберто Анастасіо)

Народився 26 вересня 1902 р. у селищі Тропеа, що в італійській області Калабрія. Помер 25 жовтня 1957 р. у Нью-Йорку. Відомий за прізвиськом "божевільний капелюшник", був босом мафії.

Умберто Анастасіо був у родині одним із дев"яти братів (його один брат також пішов у злочинне життя), які переїхали до Нью-Йорка близько 1919 року. Він був активним у Бруклінських портових операціях і став керувати Спілкою вантажників - Міжнародною асоціацією вантажників. Саме тут Анастейша вперше показав свою схильність убивати через найменший виклик його персоні, "прибравши" вантажника на початку 20-х. Після цього Анасейша мав "загриміти" на 18 місяців до знаменитої в"язниці "Сінг-Сінг" у Нью-Йорку. Проте після того, як 4 головні свідки в його справі за невідомих обставин зникли, його відпустили через недостатність доказів.

У своїй ранній злочинній "кар"єрі" Анастейша був у банді, якою керував джо "Босс" Масерія. Анастейша завжди вирізнявся тим, що був відданим послідовником своїх начальників, переважно Чарльза "Щасливчика" Лучано та Френка Костелло. Зокрема, його відданість Лучано була по-справжньому безмежною.

Прихід Анастейша до влади

У 1930 р. Лучано сформулював плани з захоплення Нью-Йоркської організованої злочинності шляхом знищення старомодних мафіозних груп, якими керували Массерія і Сальваторе Маранцано. Тим самим "Щасливчик" окреслив графік роботи для природженого вбивці Анастейша. Анастейша приєднався до Лучано і Багсі Сігела і заявив Лучано, що готовий убити будь-кого за його наказом. Анастейша сподівався на те, що якщо Чарльз Лучано стане головою Всеамериканського кримінального синдикату, то його, Анастейша, чекає своя частка цього бізнесу. І "божевільний капелюшник" був серед четвірки тих убивць, які "заспокоїли" Джо "Босса" Массерія у ресторанчику Нуова Вілла Таммаро 15 квітня 1931 р. протягом Кастеламарської війни.

Результатом Кастеламарської війни й подальшого вбивства Сальваторе Маранцано стало те, що Лучано перебрав на себе контроль над оргзлочинністю у всіх США. Щоб уникнути боротьби за владу і непотрібних суперечок, "Щасливчик" вирішує утворити Національний злочинний синдикат, відомий ще, як "Комітет", який складався з босів найбільших "сімей" усієї країни, включно з т. зв. "п"ятьма сім"ями" Нью-Йорка. Цей "Комітет" мав виконувати роль арбітра, розв"язувати спори між злочинцями-важковаговиками, регулювати прибутковий нелегальний бізнес, такий як проституцію, рекет, азартні ігри та наркобізнес.

Корпораця кілерів

За лояльність Лучано наділив Анастейша владою, об"єднавши їх зі здібностями Луїса "Лепке" Бухальтера. Останні два очолили "Корпорацю кілерів", що саме створювалася. Ця корпорація складалася в основному з єврейських кілерів, які мали штаб-квартиру у підсобному приміщенні у магазині солодощів у Брукліні, Нью-Йорк. Протягом десятиліття Корпорація кілерів здійснювала від 400 до 700 замовлених "Комітетом" убивств. Коли поставала загроза судового процесу, то раптово зникали ключові свідки обвинувачення. Цим так сам займалася "Корпорація кілерів".

"Корпорація кілерів" утримувала свою могутність до початку 1940-х років. Після арешту кілер Ейб Релес домовився з поліцією, що за умови гарантії йому безпеки він розповість про активність "Корпорації кілерів" у деталях. Крім того, Релес вказав на своїх колишніх соратників, включно з босом "Корпорації кілерів" Луїсом "Лепке" Бухальтером. Анастейша пообіцяв 100 тис. доларів за смерть Релеса і через кілька днів Ейб раптово зник зі свого готельного номера, який постійно охоронявся поліцією 12 листопада 1941 року напередодні своїх свідчень. Після арешту і страти Бухальтера у 1944 році Анастейша став єдиним лідером "Корпорації кілерів". Його прихід означав, що відтепер будуть "прибиратися" не лише члени кримінальних сімей, а й звичайні люди, які чимсь завинили перед мафією.

Друга світова війна

У 1936 році прокурор Домас Дьюї успішно звинуватив Лучано у веденні проституції. Це коштувало "Щасливчикові" 300-ічного ув"язнення. Протягом Другої світової війни Анастейша був автором ідеї звільнення Лучано через джопомогу "Щасливчика" урядові США у воєнних діях.

Америка тоді потребувала союзників у ділянці острова Сицилія для спостереження за німецьким флотом, позаяк командування союзників готувало висадку десанту на острові. Лучано через своїх знайомих донів Сицилії отримував важливу розвідувальну інформацію і передавав її співробутникам американської військової розвідки.

Бос

Грубі методи Анастейші могли бути корисними, якщо ним керував чи Чарлі Лучано чи Френк Костелло. На початку 1951 року Альберт Анастейша стає главою сім"ї Мангано, вбивши боса Вінсента Мангано та його брата Філа. Просування Анастейші підтримував "прем"єр" злочинного світу Френк Костелло. Він переконав Комітет у тому, що Анастейша повинен стати босом сім"ї Мангано (пізніше - Ґамбіно).

Анастейша став одним із найнеконтрольованіших босів в історії мафії. Його заступник по сім"ї Мангано Карло Ґамбіно зі своїм спокійним і врівноваженим характером ненавидів його. Апогеєм безчинств Анастейші був такий факт. У 1952 році після того, як Анастейша побачив по телевізору виступ свідка у справі пограбування банку, він замовив його, бо він, "верховний кат" Альберт Анайстейша, "не любить стукачів!". Вбивство цього свідка привернуло багато непотрібної мафії уваги в пресі. Лучано і Костелло були нажахані. Але нічого не робили, щоб утримувати баланс Анастейші супроти зростаючого впливу Віто Дженовезе.

У жовтні 1957 року в одну з перукарень Нью-Йорка зайшов "скажений пес" Альберт Анастейша. Був він у доволі доброму гуморі. Охоронець і водій залишилися надворі. Альберт зайшов до приміщення, скинув капелюх, сів. До нього вийшов перукар і огорнува лице Анастейші теплим вологим рушником, щоб шкіра для гоління розм"якла. У цей момент до кімнати тих зайшли двоє в плащах і з автоматами. Мовчки вони показали перукарю не здіймати бучі і мовчки відійти... Пролунала черга. Анайстейша миттєво скинув рушник і кинувся на відображення кілерів у дзеркалі переплутавши їх із оригіналами. У цей момент пролунала подвійна черга, яка перетворила верховного ката "Корпорації кілерів" на своєрідне сито.

Убиство Анастейші не розслідуване донині. Найімовірніше, що його замовником є Карло Ґамбіно, який, хоч і був його заступником у сім"ї Мангано, проте він з Анастейшою скажено ненавиділи одне одного.

Ось яка історія життя "Скаженого Капелюшника", Альберта Анастейші.


За матеріалами Wikipedia