| Аль Капоне | "Щасливчик" Лучано | Майєр Ланскі | ||
Аль Капоне
Після Першої світової війни портом в американському місті Брукліні стали керувати ірландські банди. Вони почали вимагати гроші з власників кораблів за користування гаванню і прибережну торгівлю, а також за те, щоб судна залишилися цілими і неушкодженими. Ірландці назвалися "білою рукою", антиподом славетної італійської "чорної руки". Керував "білою рукою" Білл Ловетт "Дикий". Ватажком італійців був Френкі Єль. Втім вони обидва були жорстокими і нещадними вбивцями. Один із протеже Єля у той час працював барменом і охоронцем у підпільних клубах. Цей відвертий хлопець одного разу заявив відвідувачці клубу: "У тебе класна дупа", після чого її брат пригрозив перерізати йому горлянку. В будь-якому разі він промахнувся і розсік охоронцю щоку. Ось так юний Аль Капоне, отримав прізвисько "Людина зі шрамом". Альфонс Капоне був одним із перших італійських гангстерів, які народилися в Америці. Його батьки приїхали у пошуках американської мрії разом з тисячами інших емігрантів. Батько був перукарем, чиєю мрією всього життя було відкрити власну перукарню. Родина Капоне спосатку поселилася в Брукліні, неподалік від двору військово-морських сил, а згодом переїхала в район, більш різноманітний етнічно. Маленький Аль Капоне грався з ірландськими, єврейськими та азіатськими дітьми. Він рано пізнав, що таке американський "плавильний казан", тому й не був таким замкнутим, як його рідня зі Старого Світу. Аль Капоне закінчив учитися в школі в чотирнадцять років, по тому, як аналогічно відповів вчителю, який його вдарив. Його вигнали, і він про це ніколи не жалкував. На горизонті молодого Аля маячили справи і важливіші. Незабаром він здійснить свої перші кроки у злочинний світ. Згодом родина Капоне переїхала в інший район. Їхнє нове житло містилося всього в декількох кварталах від резиденції великого кримінального боса Джонні Торріо. Він почав з примітивної зграї і з часом перетворив її на розгалужену злочинну організацію, яка за своєю структурою нагадувала сучасну корпорацію. Аль Капоне почав у нього хлопчиком на побігеньках. Джонні сподобався задерикуватий пацан, і він став давати йому все більше доручень. Аль Капоне дивився, як ведуть справи досвідчені бандити, і крок за кроком переймав їхнє ремесло. Незабаром він став брати активну участь у вуличних бандах тих років. Ці банди зазвичай формувалися за расовою ознакою, а основна боротьба точилася за контроль над міськими кварталами. В різні роки своєї розтраченої надарма юності Аль Капоне належав до "Південно-бруклінських бандитів", "Розбійників сорокового кварталу" і "Молодчиків із П'ятого".
Наступним наставником Аль Капоне у злочинному світі став згаданий раніше Френкі Єль (Франческо Йоеле). Єль був власником бару, який, за іронією долі, називався "Гарвардська таверна" (Єльський і Гарвардський - найбільші і найпрестижніші університети США), куди він і найняв Аля барменом. Саме в цьому закладі він зумів зробити такий не вельми вдалий комплімент. З допомогою сухого закону на початку 1920-х років удалося знизити споживання алкоголю в США, проте стараннями мафії експеримент був приречений на фіаско. Нелегальний алкоголь тік рікою. Єль залишався кримінальним опікуном і наставником Аля Капоне навіть по тому, як після жахливої помилки в барі заступництва довелося шукати в самого "Щасливчика" Лучано. Аль Капоне, на відміну від людини, яка залишила на його обличчі три глибокі шрами, довелося вибачитися за своє безтактне зауваження. Діловий гарт Аль Капоне перейняв у свого першого вчителя Джонні Торріо, Єль же навчив його жорстокому ремеслу. На початку своєї славнозвісної кар'єри Аль Капоне був цілком успішним в обох дисциплінах. Тоді він одружився на Мей Кофлін, американці ірландського походження. Однак спершу він нагородив її дитиною. Від батька нещасна дитинка успадкувала сифіліс. Великий Аль встигнув його підхопити, виконуючи різноманітні доручення для Джонні Торріо, про що навіть не вважав за потрібне повідомити міс Кофлін. Після одруження Аль Капоне захотів стати пристойним громадянином і знайти постійну роботу, але надовго його не вистачило. Його колишній бос, Джонні Торріо, порадив йому забиратися "геть, подалі". Сам Джонні планував переїхати з Нью-Йорка куди-небудь у центр країни. Аль Капоне скористався дружньою порадою, і згодом його ім'я в американській історії стало нерозривно пов'язуватися з містом Чікаго.
Коли Аль Капоне зійшов з поїзда в Чікаго у 1920 р., "місто на вітрах" уже прославилося своєю злочинністю і корупцією. Жителі справедливо називали його "бійнею". Вдень у місті лунав дикий крик з боку бійні, а вночі - автоматні черги. "Великою шишкою" в Чікаго тих часів був Великий Джим Коллозімо. Його дружина була власницею найбільшою в місті публічним будинком - проституція приносила величезні бариші чиказькій мафії (так було впритул до введенні сухого закону). Приїхавши в Чікаго разом з Аль Капоне, Джонні Торріо швидко став правою рукою Коллозімо. Торріо був шанованим гангстером, він не дозволяв собі слабкостей, чого не можна було сказати про недбалого Коллозімо, який зовсім втратив голову від співачки Дейл Уінтер. Спів цієї солодкоголосої сирени настільки одурманило гангстера, що він зовсім забув про своїх конкурентів. Ледве прибувши з Нью-Йорка, Френкі Єль усіма силами намагався відправити Коллозімо на той світ, проте безрезультатно. Змова провалилася і заволодіти бізнесом Коллозімо Єлю не вдалося. Френкі заарештували і, хоча йому вдалося "зам'яти" справу (як це часто трапляється у мафіозі, жоден свідок виступити в суді не наважився), багатомільйонна імперія перейшла в руки Джонні Торріо. Капоне отримав у Чікаго мережу борделів, проте роль сутенера його не влаштовувала. Коли тільки був уведений сухий закон, Великий Аль відкрив низку підпільних барів і незабаром став діловим партнером Торріо.
Капоне, що народився в Америці і виріс серед різних етнічних груп, не був таким замкнутим, як інші мафіозі. Він був одружений з ірландкою, а в Чікаго його найкращим другом став ортодоксальний єврей Джейк Гузік. Для сусідів Капоне, зовсім як Супермен чи Бетмен, одягав маску приємного торгівця меблями, хоч у іншій частині свого життя він був справжнім лицарем мороку. Як й інші мафіозі, він досягав поваги, використовуючи для цього залякування і вбивства. Протягом довгих років у Аль Капоне були розв'язані руки. Чиказькі політики були неймовірно продажними. Їм треба було лише задовільнити свої слабкості, чому Аль Капоне дуже був радий попотурати. Гангстери у вьому місті справді ні за що не відповідали. Тодішній мер Чікаго Великий Білл Томпсон вважається одним із найкорумпованіших політиків Америки, а це, погодьтеся, немале досягнення. Тим часом "місто на вітрах" чекала справжня реформа. Томпсона на посаді мера замінив Вільям Дівер, який обіцяв розгорнути масовану атаку проти корупції. Мафію його обіцянки ніскільки не стривожили.
 Небагато людей у свої 25 досягають такої ж влади, як Аль Капоне. Але також небагатьом доводилося мати справу з нещадними ворогами і регулярними замахами. Така плата за титул "король злочинного світу". Капоне розправлявся зі своїми конкурентами і ті, в свою чергу, теж жадали розплати. Один із замахів на партнера Капоне Джонні Торріо трохи не стало успішним. Гангстер Багс Моран, відомий своєю неврівноваженістю, встиг випустити в нього декілька куль, коли той входив у свою квартиру. Проте Торріо вижив. Аль Капоне сидів біля лікарняного ліжка і навіть ночував на розкладушці біля свого друга і вчителя. Після замаху Торріо вирішив розірвати зв'язки зі злочинним світом. Він хотів кинути справи і поїхати в Європу. Свою частку в величезній імперії він передав Алю Капоне. Успіх зіпсував Капоне. Він зняв номер у шикарному "Метрополі" і зажив розкішним життям улюбленця преси і національної знаменитості. Капоне був гангстером-шоуменом, який з усіх сил підтримував образ Робін Гуда. Великий Аль був "своїм хлопцем", він давав людям те, чого вони прагнули, за що його і переслідували поліцейські. У будь-якому разі він хотів таким здаватися.
Капоне, продовжуючи зміцнювати своє становище супербандита, розробив витончений план розправи зі своїм старим суперником. Він приїхав на Різдво в Нью-Йорк, там до нього дійшля чутка, що його давній недруг Річард Дерев'яна Нога Лонерган задумав розквитатися з його людьми. Однак не встигли головорізи і оком змигнути, як банда Капоне побажала їм кривавого Різдва.
Капоне завжди показував себе миротворцем. Скориставшись своєю вагою в суспільстві, Аль Капоне скликав відкриту мирну конференцію, на якій закликав своїх колег-гангстерів покласти кінець насильству. Багато з них тим не менш вважали це прохання нещирим, адже, говорячи про мир, Аль Капоне замовив убивство старого друга. Великий Аль дуже посварився зі своїм старим знайомим Френкі Єлем. До нього дійшла інформація, що численні напади на вантажівки зі спиртним - справа рук Єля, хоч той намагався звалити вину на невідомих гангстерів. Машину Єля обстріляли разом з її власником. Медичний аналіз зрешетованого трупа показав, що вбивць було кілька і зброя не вирізнялася різноманітністю. З Днем святого Валентина! Багс Моран організував замах на близького друга Капоне Джонні Торріо, а Капоне кровні образи не вибачав нікому. Моран, як і раніше, жив у Чікаго, і в голові Великого Аля визрів план, який згодом увійшов до анналів мафії як один із найвитонченіших трюків.
За інформацією ФБР, під час "бійні у День святого Валентина" банда Капоне вистріляла 200 куль за 8 хвилин. Зими Капоне проводив на розкішній віллі у Флориді, залишаючи своїм намісником друга Мак Герна "Кулемета", який зі своїми кривавими обов'язками впорувався упішно. Мак Герн найняв здібних людей з міста. Найманці Мак Герна одягнулися поліціантами, тож Моран і його команда не дотямлять, хто ж вони такі. Так і вийшло. Фальшиві копи увірвалися в гараж і під виглядом облави, вишикували гангстерів під стіною і розстріляли їх. У результаті новини для Аль Капоне було дві: гарна і погана. Гарна - все пройшло чисто. Погана - Багса Морана серед гангстерів не виявилося. Бажану жертву в той день врятував ангел-охоронець. Чи, можливо, рожевощокий купідон. Доказів вини Мак Герна не виявилося, оскільки в момент вбивства він був на іншому кінці міста. Свідків не було. Всі знали, що це справа рук Капоне, але ніхто не міг довести. Справа стала дуже відомою. Великим Алем зацікавився уряд у Вашингтоні. Президент Герберт Гувер заявив, що хоче бачити Аль Капоне за ґратами.
У результаті Аль Капоне звинуватили в ухилянні від сплати податків і винесли вирок 11 років ув'язнення.
Спочатку Аль Капоне сидів у відносно затишній федеральній в'язниці в Атланті. Згодом його "переселили" в сумнозвісну тюрму Алькатрас. І тут всі його зв'язки з навколишнім світом остаточно розірвалися. Всі листи, що він писав, піддавалися жорсткій цензурі. В'язням заборонялося навіть читати газети. У в'язниці здоров'я Аль Капоне стало швидко погіршуватися. Прогресував підхоплений ще в юності сифіліс. Відсидівши шість із половиною років, Аль Капоне був відпущений на волю, по чому пішов на спочинок і переїхав на віллу у Флориді. Його душевне і фізичне здоров'я поступово погіршувалося і в 1947 році він помер. | |||
